Наукові конференції України, Міжнародна нпк «Селекція — надбання, сучасність, майбутнє (освіта, наука, виробництво)»

Розмір шрифту: 
Роздільноквітковість апозиготичних потомств цукрових буряків
О. А. Яцева

Остання редакція: 2017-06-01

Тези доповіді


Роздільноквітковість (РК) є однією із найбільш важливих ознак у цукрових буряків, так як дозволяє використовувати технологію вирощування цієї культури без затрат ручної праці. У зв’язку з цим вивчення збереження та передачі в апозиготичних поколіннях цукрових буряків ознаки роздільноквітковості є актуальним. Генетична природа нестабільності ознаки роздільноквітковості в популяціях цукрових буряків упродовж тривалого часу залишалася не дослідженою і тільки відкриття рецесивних алелей у локусу М-m дозволило частково зрозуміти природу нестабільності даної ознаки. Зарубіжні вчені пропонують дигенну гіпотезу успадкування ознаки роздільноквітковості (РК), що враховує взаємодію багатьох рецесивних алелей структурного (m) і регулярного (і) локусів, що дозволяють шукати пояснення прихованого генетичного поліморфізму роздільноплідних фенотипів. Російським вченим Богомоловим досліджено, що за інбридингу роздільноквіткових рослин, дана ознака стає нестабільною. З’являються рослини, у яких на квітконосних пагонах формуються 2-3-плідні насінини. Також автор зазначає, що підтримка роздільноплідності на високому рівні забезпечується саме добором, інбридинг дає прямо протилежний ефект, так як комплекс мінор-генів, що забезпечують гомеостаз цієї ознаки, розсипається, а домінантні інгібіторні алелі локусу І-І, які мають сильний ефект – відсутні. Після проведених досліджень автор стверджує, що тільки суворий добір за ознакою роздільноплідності на будь - яких матеріалах і будь - якими методами їх створення буде сприяти збереженню цього важливого показника в потомствах. Нашими дослідженнями встановлено, що ознака роздільноквітковості у різних матеріалів проявляється по - різному. Роздільноквітковість на насінниках визначали за методикою Малецького. У результаті проведених досліджень встановлено, що після першого добору за РК у селекційних матеріалів інбредного походження, які вирощувалися в умовах безпилкового режиму, відсоток РК рослин становив 85,5%. У 2010 р. кількість зрослоквіткових (ЗК) дещо збільшилася, відповідно РК рослин було менше, порівняно з попереднім роком досліджень - 26,8%. Після третього апозиготичного покоління кількість РК рослин цукрових буряків різко знизилась і становила 56,4%, в той час як до ЗК рослин належала частка у 43,6%. Після четвертої апозиготичної репродукції відсоток роздільноквіткових рослин суттєво виріс і становив 72,6%, ЗК рослин було 27,4%. У матеріалів від простих стерильних гібридів частка ЗК рослин змінювалася аналогічно, залежно від покоління репродукції. Так, у 2009 р. відсоток ЗК рослин становив 30,6%. У наступні два покоління їх кількість збільшилась і становила 36,7% у 2010р та 39,5% у 2011р. Після четвертого апозиготичного покоління у 2012 р. намітилася тенденція стабілізації роздільноквітковості зниження частки ЗК рослин до 29,4%.

Full Text: PDF