Горох посівний (Pisum sativum L.) – традиційна зернобобова культура помірного клімату. Завдяки високому потенціалу врожайності, поживній цінності насіння та універсальності використання він поширений у більш ніж 80 країнах світу. Вирощування гороху дає змогу ефективно диверсифікувати спрощені, дво-чотирипільні сівозміни, які нині переважають як в Україні, так і Європі загалом, підвищуючи таким чином стійкість сучасних систем землеробства.

Попри значні переваги, культивування гороху має певні труднощі, зумовлені його сильною чутливістю до погодних умов. При цьому реакція рослин культури на абіотичні стреси значною мірою залежить від стадії їхнього розвитку. Найкритичнішими щодо вологозабезпечення є фази від бутонізації і до утворення бобів, які, зазвичай, збігаються з періодом посухи наприкінці весни–на початку літа. Недостатній рівень зволоження на фоні навіть нетривалого теплового стресу (несприятливими для гороху є температури вже понад 26°C) спричинює в рослин, окрім пригнічення ростових процесів, значні порушення розвитку генеративних органів. Передусім це виявляється в осипанні бутонів, квіток і молодих бобів, формуванні недорозвинених, менш виповнених бобів та неповноцінного насіння, наслідком чого є суттєве зниження врожаю та погіршення його якісних показників.