Метод культури тканин та органів in vitro нині широко використовується для вирішення прикладних завдань селекції різних сільськогосподарських рослин. Одним із ключових чинників, що впливає на ефективність біотехнологічних робіт зі злаковими культурами, є вибір відповідного типу експланта. Незрілі зародки є традиційним експлантом у злаків. Вибір такого типу експланта зумовлений високою інтенсивністю проліферації і компетентністю всіх тканин зародка при культивуванні in vitro. Тому метою роботи було вивчення процесів морфогенезу in vitro сортів пшениці м’якої озимої вітчизняної та іноземної селекції у культурі незрілих зародків.

Матеріалом досліджень були сорти пшениці м’якої озимої вітчизняного та зарубіжного походження, серед яких нові сорти селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП) – ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Стефанія’, ‘МІП Паляниця’, ‘МІП Ауріка’, ‘МІП Довіра’, спільної селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та МІП – ‘Подолянка’, та колекційні зразки пшениці м’якої озимої – ‘Зорепад Білоцерківський’ (UKR), ‘Ания’ (KAZ), ‘Афина’ (KGZ), ‘Turkoaz’ (BGR), ‘MV Lepeny’ (HUN), ‘Bodycek’ (FRA), ‘Manella’ (NLD), ‘Pavlina’ (SVK), ‘Fotima’ (TUR), ‘Лан Тянь W57-6’, ‘T-51’, ‘G95-2-1-2’ (CHN). Культура калюсної тканини була ініційована з незрілих зародків, ізольованих на 12–15 добу після запилення. Незріле насіння польових рослин витримували 2 доби у холодильнику при температурі +4°С, після чого стерилізували. Виділені незрілі зародки розміром 1,5–2,0 мм переносили в попередньо простерилізовані чашки Петрі на живильне середовище Мурасіге-Скуга (МС), поміщуючи їх щитками вниз на відстані 8–10 мм один від одного. Чашки з експлантами поміщали в термостат без освітлення на 14 діб за температури 25°С до отримання калюсу. Культуру калюсної тканини отримували на середовищі МС, яке додатково містило 2 мг/л 2,4-Д. У подальшому отримані калюси переносили на аналогічне свіже живильне середовище і далі вирощували при освітленні 3–4 клк, відносній вологості повітря 70% і 16-годинному фотоперіоді ще впродовж двох тижнів. Для індукції морфогенезу калюси переносили на регенераційне середовище МС, доповнене 1 мг/л БАП та 0,5 мг/л ІОК. Частоту індукції калюсу та утворення морфогенного калюсу по кожному варіанту визначали як відсоток до початкової кількості висаджених експлантів.