Досліджували зміну ключової характеристики збудника бурої листкової іржі – її шкодочинності – в залежності від тривалості епіфітотійного періоду та впливу погодних умов на сорти пшениці з різним рівнем стійкості. Це дозволило глибше зрозуміти динаміку розвитку хвороби та її вплив на врожайність залежно від термінів зараження і фізіологічного стану рослини.

Для більш точного моделювання епіфітотійних ситуацій була використана система штучного клімату, в якій на сприйнятливому сорті ‘Одеська напівкарликова’ спеціально створювали штучні умови зараження з різною тривалістю хвороби (модельний дослід). Терміни інокуляції охоплювали весь період розвитку рослини – від стадії проростків до фази молочної стиглості зерна. Такий підхід дав змогу оцінити шкодочинність іржі при ранньому, середньому та пізньому зараженні в контрольованих умовах.

Отримані результати продемонстрували пряму залежність між тривалістю епіфітотії та шкодочинністю хвороби: чим довше триває розвиток іржі на рослині, тим значніші її негативні наслідки для врожаю. Максимальна шкодочинність була зафіксована при інокуляції в стадії формування третього листка та кущіння, коли хвороба перебуває на піку агресивності і здатна швидко поширюватися по листковій поверхні, завдаючи значних фізіологічних збитків.