Сучасний розвиток селекційно-генетичних програм обумовлює розроблення ефективних схем і методів досліджень, що в перспективі дадуть змогу виявити всі потенційні можливості рослинного організму і водночас у короткий термін отримати новий вихідний матеріал.

Для більш ефективного використання явища гетерозису в селекції буряків цукрових необхідний постійний пошук нових та удосконалення існуючих методів і підходів зі створення, оцінки та добору комбінаційно-цінних батьківських компонентів. Комплексні програми з селекції буряків цукрових на гетерозис включають різні методи і схеми, які постійно ускладнюються, змінюючи напрями та цілі наукових досліджень. Основними з них є інбридинг, багаторазовий індивідуально-родинний і рекурентний добори. Вивчення ефективності різних методів формування багаторосткових запилювачів буряків цукрових сприятиме поліпшенню якості та результативності селекційного процесу зі збагачення генофонду вихідного матеріалу і відповідно підвищенню генетичного потенціалу продуктивності вітчизняних гібридів буряків цукрових на стерильній основі.

Метою досліджень було вивчення продуктивного та гібридизаційного потенціалу багаторосткових запилювачів буряків цукрових сформованих за використання різних методів селекції на гетерозис.