Гібридизація – це доволі простий і швидкий спосіб створення нових форм і передачі нащадкам цінних ознак і властивостей. Запорукою створення сучасних високопродуктивних сортів, безумовно, є вихідний матеріал. Селекційна робота підтверджує необхідність цілеспрямованого пощуку цінних батьківських форм із-поміж світового різноманіття рослин. Залучення колекційних зразків різного еколого-географічного походження до селекційного процесу дозволяє одержати нові генетичні джерела цінних господарських ознак. Як відомо генетичний потенціал цінних ознак при внутрішньовидових схрещуваннях обмежений. Необхідні пошуки нових методів збагачення генотипу пшениці новими цінними ознаками. Одним із таких методів є міжвидова гібридизація. При міжвидових схрещуваннях селекціонер зазвичай отримує генетично збагачену популяцію, з новими трансгресивними ознаками, що відсутні у вихідних формах. Таким чином, еколого-географічний принцип підбору батьківських пар є одним з основних принципів підбору вихідних форм для схрещування, в основі якого закладено ідею про те, що чим більш віддаленими є батьківські форми, тим більш вони генетично відмінні, що забезпечує широкий формотворчий процес у гібридних популяціях і добір трансгресивних форм, а також передбачає об’єднання в новому сорті позитивних ознак і властивостей різних екотипів.

Мета досліджень передбачала створити новий вихідний матеріал пшениці м’якої та твердої ярої при схрещуванні різних видів Triticum aestivum L. та Triticum durum Desf. Дослідження проведено у 2025 р. в лабораторії селекції ярої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України. Створено 45 гібридних комбінацій шляхом внутрішньовидових (Triticum aestivum L. / Triticum aestivum L., Triticum durum Desf. / Triticum durum Desf.) та міжвидових схрещувань (Triticum aestivum L. ↔ Triticum durum Desf.) з використанням зразків вітчизняної та зарубіжної селекції, які були виділені за цінними господарськими ознаками.