Тритикале – зернова культура виведена методом схрещуванням пшениці і жита. Тому ця культура об’єднує в собі багато кращих ознак та якостей вихідних батьківських форм: високий потенціал урожайності зерна та зеленої маси, підвищені адаптивні властивості (холодостійкість, невибагливість до ґрунтів, комплексний імунітет до грибкових захворювань). Перспективна ця культура  для виробництва комбікормів.  Вміст білку в  зерні тритикале на 1,0-1,5 % більший ніж у пшениці і на 3-4 % ніж у жита, однак вміст клейковини нижчий порівняно з пшеницею. Під час проростання більшість зернівок утворює 4-5 первинних корінців, тоді як у пшениці – 3. Ця культура менш вимоглива до попередників, ніж пшениця. Тритикале озимому властива підвищена посухостійкість завдяки  краще розвиненій кореневій системі, яка забезпечує йому  інтенсивний розвиток (має високу здатність до додаткового кущення весною). Значний практичний інтерес до цієї культури викликаний великими  можливостями до вирощування за посушливих умов, які в останні роки спостерігаються під час сівби озимих зернових. У зоні Полісся можливості підвищення врожайності у тритикале вищі ніж у пшениці.

Зростання та стабільність виробництва цієї культури, в першу чергу, залежить від інтенсифікації технологічного процесу вирощування, спрямованого на створення високопродуктивних агрофітоценозів, покращення якості зерна, зведення до мінімуму його втрат від бур’янів, хвороб, шкідників і стресових погодних явищ за умов збереження екологічної безпеки довкілля та скорочення ресурсних і енергетичних витрат.