Наукові конференції України, Міжнародна науково-практична конференція «Тритикале – культура ХХІ сторіччя»

Розмір шрифту: 
Характеристика колекційних зразків тритикале озимого за елементами структури колоса
В. Д. Тромсюк, Т. В. Лілик

Остання редакція: 2017-07-01

Тези доповіді


До недавнього часу основними фуражними культурами Лісостепу вважалися ячмінь, овес, кукурудза, пшениця, зернобобові та інші. Однак, останнім часом перелік цих культур можна поповнити такою культурою як тритикале. Цю культуру, штучно створену людиною, за якісними параметрами зерна можна віднести як до продовольчої, так і до кормової групи. За останні 15-20 років сорти цієї культури  значно покращилися і кардинально змінилися. Генетичний потенціал зернової продуктивності сортів, рекомендованих для вирощування в Україні, досягає 8,0-10 т/ га. Ця культура вдало поєднує в собі властивості зернобобових (як джерела білка) та кукурудзи (як джерела енергії) і може повноцінно замінити, і доповнити традиційні зернофуражні культури.

Селекціонерами  синтезований генофонд тритикале гексаплоїдного та октоплоїдного  рівнів, господарська  цінність компонентів якого є основою для їх ефективного використання на виробництві та в селекції. Проте з-поміж сортового набору потрібно відібрати ті, що наділені аддитивно «працюючими» полігенами. Для цього впродовж тривалого часу необхідно вивчати колекційні зразки за показниками адаптивності, продуктивності, резистентності до шкідників і хвороб у динаміці, невід’ємною частиною чого є проведення структурного аналізу.


Full Text: PDF