Створення конкурентоспроможних, високоадаптованих сортів ріпаку озимого вітчизняної селекції, які за рівнем стійкості проти температурних стресів, несприятливих умов вирощування перевершують іноземні сорти, є однією з умов нарощування виробництва ріпаку в умовах міжгалузевої інтеграції. Впровадження в АПК Південного Сходу України таких сортів забезпечить високу продуктивність ріпаку озимого незалежно від погодних умов в осінньо-зимовий період, а також у період цвітіння і дозрівання.

Для селекційної роботи у цьому напрямі важливо знати потенційні можливості генофонду та вилучати з нього перспективний генетичний матеріал, що є джерелом високої стійкості проти температурного фактора. Дослідження щодо дії високих і низьких температур повинні проводитися сучасними експрес-методами, які дозволяють у короткий термін провести масові аналізи та оцінити генотипи за стійкістю проти дії екстремальних температур.

Метою наших досліджень було встановлення впливу високих температур на якість насіння на ранніх стадіях його розвитку, визначення оптимальних температурних та часових режимів, що дозволяють проводити оцінку термотолерантності генофонду, а також виділення генотипів, максимально стійких проти дії підвищених температур як перспективних для селекційних досліджень екологічного напряму.