Розмір шрифту: 

Одним із основних завдань сучасного сільськогосподарського виробництва є пошук способів підвищення урожайності та якості рослинницької продукції. Більш ефективно управляти продуктивністю рослин дають можливість синтетичні регулятори росту (ретарданти), які є аналогами фітогормонів. Ці речовини здатні модифікувати гормональний статус рослин, завдяки чому можуть змінювати напрям фізіологічних процесів та пришвидшувати транспорт асимілятів, активізувати їх накопичення в господарсько‐цінних органах, як наслідок впливати на морфогенез та урожайність рослин, у тому числі й сої. Проте застосування ретардантів неможливе без глибокого і всебічного вивчення їх дії на процеси метаболізму, росту, розвитку рослини. Така дія залежить не тільки від типу препарату, а і від його дози, термінів обробки, сортових характеристик культури та інших факторів. Адже застосування їх у нерегламентовану фазу росту і розвитку, без врахування температурного та водного режиму, може викликати стрес у рослин, пригнічення, що призведе до недобору врожаю. На сучасному етапі розвитку аграрного сектору України спостерігається підвищений інтерес до культури сої та явна тенденція до збільшення площ її посіву. Якщо в 2001 році площа посіву культури становила 189,6 тис. га, а валовий збір 231,9 тис. т, тоді як у 2016 р. відповідно вже 1 млн 853,4 тис. га та 4 млн 279,1 тис. т. Вирощуючи цю культуру, одержують два врожаї – білка і рослинної олії. Тому, враховуючи значимість сої в культурі землеробства, метою роботи було дослідити вплив ретарданту хлормекват – хлориду на формування врожайності насіння сої.