Розмір шрифту: 

Реакції рослин на стрес супроводжуються посиленням утворення активних форм кисню (АФК) і активацією компонентів антиоксидантної системи. Передбачається, що взаємодія АФК і антиоксидантів (АО) є важливою складовою сигналінгу, що регулює експресію генів і забезпечує адаптивну гнучкість організму. Компоненти антиоксидантної системи за каталітичною активністю поділяються на ферментативні і неферментативні. Ферментативні АО відзначаються високою специфічністю дії, яка спрямована проти певної форми активного кисню, клітинною локалізацією та використанням каталізаторів переважно металів зі змінною валентністю (Fe, Mn, Cu). Основними антиоксидантними ферментами є супероксиддисмутаза (СОД), каталаза, пероксидаза, ферменти аскорбат‐глутатіонового циклу, деякі трансферази. До групи неферментативних АО належать аскорбінова кислота, відновлений глутатіон, каротиноїди, токофероли, феноли, пролін і цукри, особливостями яких є їхня хімічна різнорідність, відсутність строгої специфічності по відношенню до конкретних АФК, здатність знешкоджувати активні радикали HO•, RO• та RОO•. Для їхньої елімінації не існує спеціалізованих ферментів подібних СОД або каталазі, участь у клітинному сигналінгу і регуляції експресії генів, в т. ч. контролюючих антиоксидантну систему.