Здатність сортів протистояти стресовим упливам і ефективно використовувати сприятливі фактори навколишнього середовища лежить у основі саморегулювання агроекосистем, в їх реагуванні на можливі зміни кліматичних умов. У зв’язку з цим особливого значення набуває удосконалення методів індукованого мутагенезу, пошук різних способів ефективного використання впливу мутагенних чинників для підвищення частоти та розширення спектру мінливості ознак рослин, створення генетичних колекцій мутантів з корисними ознаками.

Експериментальні роботи з вивчення ефективності хімічних мутагенів проводилися на двох зразках пшениці озимої ‘Горлиця’ (Україна), та ‘Батько’ (Росія). Вирощування зразків пшениці озимої М₁ проводили на дослідному полі Білоцерківського національного аграрного університету.

Проаналізувавши вплив різних мутагенів та їх концентрацій на схожість та перезимівлю рослин пшениці озимої, можемо зробити висновок, що у сорту ‘Горлиця’ найбільш пригнічуючу дію виявлено після обробки насіння гідроксил аміном (ГА) 0,5 % концентрації – 120 шт. Проте цей мутаген виявив себе і як стимулятор морозостійкості, відсоток перезимувавших рослин – 98,3 %. При обробці насіння нітрозометилсечовиною (НМС) кількість пророслого насіння була значно вищою порівняно з ГА, але відсоток перезимувавших рослин був дещо нижчим.