Наукові конференції України, IV Міжнародна науково-практична конференція «СВІТОВІ РОСЛИННІ РЕСУРСИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

Розмір шрифту: 
Формування сортових рослинних ресурсів в Україні
С. О. Ткачик, С. В. Васьківська

Остання редакція: 2018-06-13

Тези доповіді


В контексті останніх подій в державі роль та значення аграрного сектору помітно зростає. Сьогодні ні в кого не викликає сумніву, що сортові рослинні ресурси – це не просто один із факторів розвитку економіки, а першоджерело економічного зростання галузі рослинництва. За даними вітчизняних аналітиків впродовж 2010-2017 років в Україні відбувалося найбільше зростання виробництва соєвих бобів, удвічі – насіння соняшнику, в 1,75 разу – зернових і зернобобових. Вирощування іншої рослинницької продукції, яка потребує значних затрат людської праці та ресурсів, у тому числі овочевої та плодово-ягідної, зросло менш суттєво.

Одна з головних причин – укрупнення аграрних виробників. Аграрні холдинги зацікавлені у виробництві значних обсягів товарного зерна та олійних культур, на які є постійний попит на світових ринках. Вирощування цих культур порівняно з овочівництвом, садівництвом і тваринництвом вимагає менш інвестицій і робочої сили, забезпечує швидший оборот капіталу.

Це чітко відслідковується за результатами аналізу заявок на сорти рослин, які подаються на державну реєстрацію прав. Так у 2017 році заявниками було подано 1207 заявок на нові сорти з метою державної реєстрації прав в Україні, з яких 238 заявки на сорти наукових установ Національної аграрної академії наук України. Аналіз поданих заявок дав можливість визначити групи культур, чисельність заявок на реєстрацію сортів яких є найбільшою. Це, насамперед, група олійних культур – 278 заявок, з  них соняшнику – 207. На другому місці ярі зернові культури – 271 заявка, в тому числі кукурудзи – 228. Третя за чисельністю група овочевих культур – 219 заявок.

Нині, особливо після втрати ринку Росії, особливо актуальними стають, як ніколи, «нішеві культури», оскільки екзотика є трендом сьогодення як в Європі так і в Україні. Питома вага таких насаджень не перевищує 1-1,5 %, однак іноді дохід від них можна отримати в рази більший, ніж від традиційних культур. Цікаво, що в минулому році було подано 65 заявок на нові сорти декоративних та лікарських культур. Це на 68% більше ніж в 2016 році. Позитивним є також те, що з цих 65 сортів вперше поданих на реєстрацію прав – 27 сортів (беладона звичайна, стевія, розторопша плямиста, шандра звичайна і т. д.). Це сорти вітчизняних селекційних установ Національної академії аграрних наук України. Лише за минулий 2017 рік до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні було внесено 57 нових сортів декоративного, лікарського напряму (гейзера, лілійник, розторопша плямиста, шавлія відхилена, павловнія), а також біоенергетичні культури, зокрема верба біла.


Full Text: PDF