Одним із основних і завершальних складових елементів у формуванні урожаю зернових культур є маса зернівки. Цей показник формується в основному за рахунок вуглеводів, які зосереджуються у ендоспермі. У зв’язку з цим він є вирішальним у формуванні якості пивоварного ячменю. З літературних джерел відомо, що продуктивність колоса ячменю визначається ще на початкових фазах росту і розвитку. За багаточисельними даними встановлено, що від тривалості періоду формування зернівки залежить її маса, адже чим вона більша, тим вищим є урожай. Дослідження, які провів Харлан у двадцяті роки також показують, що розмір зернівки ячменю в період від цвітіння до повної стиглості залежить від її віку і розміщення в колосі. Зернівка сягає максимальної довжини вже через сім днів після цвітіння, потім упродовж 14 днів істотно зростає її суха маса, цей строк автор вважає найвідповідальнішим.

Отримані результати досліджень доводять, що маса зернівки ячменю озимого сорту ‘Вінтмальт’ залежала від технологічних факторів – норм внесених мінеральних добрив та норм висіву насіння і знаходилась в межах від 50,2 до 55,4 мг. В середньому по досліду вона становила 52,6 мг.

За впливом фактора норм застосування мінеральних добрив – контроль, N₃₀P₃₀K₃₀, N₆₀P₆₀K₆₀, N₉₀P₉₀K₉₀, N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ середні значення маси зернівки колоса ячменю становили 54,2; 53,4; 52,6; 51,7; 51,1 мг. В результаті збільшення норм внесення мінеральних добрив виявлено розходження в даних, яке становить 2 мг.

Фактор – норми висіву насіння також істотно впливав на реалізацію цього елемента продуктивності. Зменшення кількості висіяного насіння на одиниці площі, поступово сприяло збільшенню маси зернівки ячменю. Найбільша маса зернівки була при нормі висіву 300 нас./м² – 53,8 мг. Подальше збільшення норм висіву насіння на 50 шт./м² призводило до істотного зниження цього показника. Так, при нормі 350 нас./м² маса зернівки становила 53,1 мг, 400 нас./м² – 52,2 мг і при висіві 450 нас./м² вона була 51,3 мг. Кожна із норм висіву утворює свою гомогенну групу. Різниця маси зернівки колоса між досліджуваними нормами висіву 300–450 нас./м² становила 2,5 мг.

Оцінка технологічних факторів за часткою впливу на досліджувану ознаку показала, що в значній мірі на масу зернівки впливали мінеральні добрива, частка яких становила 57,8 %, менше впливали норми висіву насіння – 41,0 %.

Проведений кореляційний аналіз свідчить про наявність достовірних множинних зв’язків залежності маси зернівки ячменю від рівня мінерального живлення та норм висіву насіння R_у.xz=0,99; F=579, дія цих факторів є прогнозованою. За прогнозуванням на основі встановленого рівняння регресії збільшення норми висіву на 100 нас./м² спричинятиме при незмінному значенні норми мінеральних добрив до зниження маси зернівки на 1,7 мг, а збільшення норми мінеральних добрив на 100 кг/га д.р. призводитиме до зниження маси зернівки ячменю на 0,9 мг.

Отже, прогнозованість дії норм внесених мінеральних добрив та норм висіву насіння доведена, отримані результати теоретично обґрунтовані. Збільшення норм внесення мінеральних та норм висіву насіння призводить до зниження продуктивності колоса ячменю озимого сорту ‘Вінтмальт’ за масою зернівки.