Високопродуктивні сорти займають провідне місце в прогресивному збільшенні врожайності зерна, оскільки краще використовують поживні речовини, реагують на елементи агротехнології та стійкі до несприятливих чинників навколишнього природного середовища. Роль сорту особливо велика за інтенсивного землеробства. Сорт – цілісна ростова, морфогенетична та біоритмічна система, має специфічні темпи росту та формування метамерних органів рослини, а також ритми формування елементів продуктивності впродовж етапів органогенезу. Тому завдяки генетичній та епігенетичній гетерогенності сорт має специфічну реакцію на детермінацію властивостей. Важливим показником якості зерна пшениці є вміст білка, тому визначення його в нових сортів і ліній різних видів пшениць необхідна.

Експериментальну частину роботи проводили в лабораторії «Оцінювання якості зерна та зернопродуктів» кафедри технології зберігання і переробки зерна Уманського національного університету садівництва. Використовували зерно сортів пшениці м’якої: ‘Подолянка’, ‘Вікторія одеська’, ‘Ластівка одеська’, ‘Ужинок’, ‘Кохана’, ‘Вдала’, з фіолетовим забарвленням зернівки ‘Чорноброва’, створених в умовах Степу; ‘Щедра нива’, ‘Мирхад’, Славна, створених в умовах Лісостепу; селекції країн Європи ‘Паннонікус’ (Австрія), ‘Емеріно’ (Кіпр), ‘Лупус’ (Австрія), ‘Суасон’ (Франція), білозерної ‘Кулундинка’ (Росія), ‘Ac Mackinnon’ (Канада); лінія пшениці щільноколосої ‘Уманчанка’, пшениці ефіопської ярої ‘Ефіопська 1’, лінії, отримані гібридизацією Triticum aestivum L. / Triticum spelta L. – ‘LPP 2793’, ‘LPP 1314’, ‘LPP 3118’, ‘P 7’ та інтрогресивні лінії ‘NAK 46/12’ і ‘NAK 61/12’, отримані гібридизацією Triticum aestivum L. / амфіплоїд (Triticum durum Desf. / Aegilops tauschii Coss.), що вирощувалися в умовах Правобережного Лісостепу України. Контролем (стандартом) був районований сорт пшениці м’якої (національний стандарт) ‘Подолянка’ (st).

Вміст білка в зерні пшениці знаходився в межах від 7,2 до 22,9 % залежно від сорту та лінії (табл. 3.3). Найбільше його формували рослини сортів пшениці м’якої ‘Паннонікус’ – 15,9 % і ‘Кулундинка’ – 18,6, лінії ‘Ефіопська 1’ – 20,3, ‘NAK46/12’ і лінії, отримані гібридизацією Triticum aestivum L. / Triticum spelta L., в зерні яких вміст був у межах 16,4–21,0 %.

У середньому за п’ять років досліджень вміст білка в зерні сортів пшениці м’якої, створених в умовах Степу, знаходився в межах від 10,9 до 14,3 %, у зерні сортів, створених в умовах Лісостепу – від 10,9 до 11,2, а в зерні сортів закордонного походження від 11,8 до 15,9 %. Очевидно, що походження цих сортів пшениці не впливало на синтез білка в зерні. Проте гібридизація Triticum aestivum L. / Triticum spelta L. та Triticum aestivum L. / амфіплоїд (Triticum durum Desf. / Aegilops tauschii Coss.) забезпечувала підвищення вмісту білка на 23–58 % порівняно зі стандартом (13,3 %).

Для пшениці дуже високим вважається вміст білка ˃ 18 %, високим – в межах 16–18, середнім – 14–16, низьким – 12–14 і дуже низьким ˂ 12 %.

У середньому за п’ять років досліджень дуже високий вміст білка був у зерні пшениці м’якої сорту ‘Кулундинка’ (18,6 %), ліній ‘Ефіопська 1’ (20,3 %), ‘LPP 2793’ (20,0 %) і ‘LPP 3118’ (21,0 %), високий – в зерні ліній ‘P 7’ (16,9 %), ‘LPP 2793’ (17,4 %), ‘NAK46/12’ (16,4 %), середній – в зерні сортів ‘Кохана’ (14,3 %), ‘Паннонікус’ (15,9 %) і лінії пшениці щільноколосої ‘Уманчанка’ (14,6 %), дуже низький – в зерні сортів ‘Мирхад’ (10,9 %), ‘Щедра нива’ (11,0 %), ‘Славна’ (11,2 %), ‘Суасон’ (11,8 %), ‘Ac Mackinnon’ (11,5 %), а в зерні решти сортів і ліній він був низьким.