Для вітчизняного селекції важливо мати у розпорядженні дані щодо сортів-джерел ознаки стійкості до дії популяцій збудників хвороб в майбутніх місцях вирощування (районування) пшениці. Залучення їх до селекційного процесу дозволить створити резистентний сортовий матеріал. В зоні Правобережного Лісостепу загрозу для виробництва зерна пшениці складає великий комплекс збудників грибних хвороб. Серед них збудник бурої іржі пшениці (Puccinia recondita Rob. ex Desm. f. sp. tritici Erikss. et Henn.) займає не останнє місце. Вирощування стійких сортів пшениці з різноманітними типами стійкості і широким набором генів стійкості буде сприяти зниженню вірулентності популяції збудника бурої іржі та, тим самим, знизить ризик швидкої втрати стійкості новими сортами. Пошук джерел стійкості серед сортів пшениці різного еколого-географічного походження є найбільш ефективним і актуальним напрямком для селекційного процесу.

Виходячи з цього, метою досліджень було виявити серед сортів пшениці озимої різного еколого-географічного походження стійкі зразки і визначити рівень прояву їхньої стійкості до дії природної популяції збудника бурої іржі зони Правобережного Лісостепу.

Матеріалом досліджень були 26 сортів пшениці озимої різного еколого-географічного походження, які були надані Національним центром генетичних ресурсів рослин України (ЦГРРУ) Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. Природний інфекційний фон збудника бурої іржі в місті розташування дослідної дільниці досить високий. Дослідження проводили протягом 5 років, з яких два роки поспіль мали епіфітотійний розвиток хвороби.