Серед багаторічних насаджень ягідні культури займають особливе місце за походженням, біологічними особливостями, поширенням, використанням у народному господарстві та економічним значенням. Свіжі ягоди та продукти їхньої переробки мають високі харчові, дієтичні та лікувальні властивості завдяки вмісту великої кількості різних сполук і біологічно активних речовин, необхідних для організму людини [1].

Завдяки вагомій частці, що займають ягідні культури в економіці сільського господарства, дуже важливим є подальше зростання продуктивності й довговічності ягідних насаджень за рахунок насаджень кращих, високопродуктивних, адаптованих до місцевих умов вирощування сортів, здатних давати стабільні врожаї з високими якісними показниками. Тому питання збереження сортового складу ягідних культур набуває особливого значення, так як їх продуктивність на 60% залежить від сорту.

У межах напряму формування колекцій загальновідомих сортів проводяться дослідження ідентифікації морфологічних ознак із подальшим виділенням сортів з еталонними ознаками, які є невід’ємною частиною методології проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на відмінність однорідність та стабільність (ВОС-тест).

На сьогодні сорти ягідних культур випробовуються на полях Заявника, тобто при державній реєстрації сорту рішення приймається на підставі інформації, що надана заявником.