Одним із способів розширення генетичної основи вихідного селекційного матеріалу конопель посівних є створення самозапилених ліній, які в процесі інбридингу стабілізуються і диференціюються за рядом цінних біологічних та господарських ознак, подальша їх лінійносортова, сортолінійна і міжлінійна гібридизація, яка завершується індивідуальним добором. У процесі гібридизації самозапилених ліній відбувається формотворення унікальних генотипів, які проявляються у фенотипах з новими селекційними ознаками і властивостями, а також стабільним продуктивним потенціалом, чітко вираженим ефектом гетерозису. Даний напрям в сучасній селекції однодомних конопель наразі активно розвивається.

Однак, у відомих наукових публікаціях дещо осторонь залишається порівняльна характеристика як міжсортових гібридів, так і гібридів, створених за участю самозапилених ліній. Таке протиріччя і визначило вибір теми нашого наукового пошуку та його актуальність, а метою досліджень стало проведення порівняльного (компаративного) аналізу лінійносортових і міжсортових гібридів конопель за основними біологічними і селекційними ознаками, а саме – загальною і технічною довжиною стебла, діаметром стебла, масою стебла і волокна, вмістом волокна, масою насіння з рослини і тисячі насінин, вмістом канабіноїдів і статевою структурою популяції.