У технологіях вирощування сільськогосподарських культур із внесенням високих доз мінеральних добрив може виникати небезпека нагромадження у продукції високого вмісту важких металів, які є шкідливими для здоров’я людини. Аналіз зерна пшениці озимої на вміст хімічних елементів, дозволив дати оцінку ступеню безпеки вирощуваної продукції за досліджуваними технологіями.

За класифікації, прийнятої в хімії, метали з атомною масою більше 50 отримали назву важких металів, але не всі вони є небезпечними для людей та тварин. Найбільш шкодочинними забруднювачами оточуючого середовища є ртуть, кадмій, свинець, цинк.

Дослідження проводили у дослідному господарстві «Чабани» ННЦ “Інститут землеробства НААН” протягом 2011–2014 рр. на базі стаціонарного досліду відділу адаптивних інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи. Сорт пшениці озимої Бенефіс. Попередник – горох. У досліді вивчали моделі технологій вирощування, які відрізнялися за дозами внесених мінеральних добрив та застосуванням побічної продукції попередника. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, азотні – в підживлення. Система захисту рослин, крім протруювання насіння, передбачала комплекс заходів проти бур’янів, хвороб і шкідників. На цих варіантах удобрення проводилось позакореневе підживлення рослин Плантафолом на ІІ, ІV, VІ і VІІІ етапах органогенезу по Куперман у дозі 2 кг/га, які порівнювались з варіантами технологій без позакореневих підживлень. Плантафол містить як макро – так і мікроелементи і зареєстрований як регулятор росту, який має антистресову дію.