Матеріальна винагорода за створення сорту є рушійною силою в розвитку селекції. Нині системи формування й отримання роялті в Україні не створено ні в законодавчій, ні в практичні площині, тому такий механізм узагалі відсутній. Виробники укладають ліцензійні угоди з власниками сортів, але єдиний підхід у формуванні й отриманні роялті відсутній.

Частково така система існувала до 2013 року, коли проводилась державна реєстрація виробників насіння в Державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу, а суб'єкти насінництва і розсадництва, що не були занесені до Реєстру, не мали права виробляти насіння та садивний матеріал для реалізації. Реєстр містив відомості щодо назви та контактів виробника насіння, назву ботанічного таксону та сорту (сорт мав бути занесений в Державний реєстр сортів рослин придатних до поширення в Україні), власник сорту, категорія та кількість насіння садивного матеріалу, на вирощування яких дається ліцензія на використання сорту, номер ліцензійного договору на використання сортів рослин, укладеної між власником сорту і виробником насіння, та термін її чинності тощо. Тобто такий Реєстр мав насамперед інформативну роль та надавав можливість звертатися безпосередньо до власника сорту; водночас розсадник проходив ліцензування тільки за наявності у нього укладених ліцензійних договорів.