В умовах інтенсивного сільськогосподарського виробництва пшениці інфекційні хвороби рослин є одними з головних чинників  недоборів врожаю і погіршення його якості. Серед збудників основні ‑ гриби-мікроміцети, а саме: види іржастих, борошниста роса, сажка, септоріоз, фузаріоз, піренофороз тощо. На території України вряди-годи спостерігаються епіфітотії бурої листової іржі, локально – фузаріозу, септоріозу, твердої сажки, піренофорозу, борошнистої роси, жовтої іржі, рідше – стеблової іржі та летючої сажки.

Для створення стійких до збудників сортів пшениці необхідні  донори стійкості.  Найвищу цінність мають донори стійкості до групи патогенів ‑ збудників основних хвороб. Це одночасно стійкі до збудників твердої та летючої сажки, видів іржі (бурої, стеблової та, можливо, жовтої), борошнистої роси і септоріозу. У відділі фітопатології і ентомології Селекційно-генетичного інституту – НЦНС провадиться постійна наукова робота щодо пошуку генів  групової стійкості до збудників хвороб, як серед селекційних та колекційних матеріалів, так і з матеріалів, що створені безпосередньо у відділі. Дослідження показали, що групову стійкість мають лінії фіто 4/16, фіто 13/16 та фіто 113/16, які створені саме за час аспірантської підготовки у відділі. Окрім групової стійкості до збудників твердої та летючої сажки ці лінії  мають стійкість до збудників бурої та стеблової іржі.