Остання редакція: 2020-09-18
Тези доповіді
Використання імунологічного методу в основі комплексу захисних заходів сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників призводить до раціонального здійснення цих заходів, підвищує ефективність виробництва за рахунок зменшення витрат, а також знижує вірогідність пестицидного забруднення навколишнього середовища. Доведено, що підбір сорту, здійснений з урахуванням його екологічної стійкості, пластичності, толерантності та стійкості проти основних фітопатогенів, сприяє збереженню до 40% біологічної врожайності культури без додаткових витрат.
Тому дослідження з моніторингу основних грибних хвороб на сучасних сортах та визначення серед них більш толерантних в умовах змін клімату та сучасного нестабільного ресурсного забезпечення господарств набуває неабиякої актуальності.
Дослідження виконували в 2016–2019 роках в Інституті зрошуваного землеробства НААН згідно з існуючими методиками польових і лабораторних досліджень. Ґрунт дослідного поля темно-каштановий, середньосуглинковий, слабосолонцюватий. Попередник – соя. Повторність досліду 3-разова, площа ділянки 25,0 м2, площа облікової ділянки 20,6 м2. Площа досліду 0,20 га. Погодні умови в роки досліджень були типовими для зони Південного Степу України, в окремі місяці відрізнялись від середньобагаторічних значень за температурним режимом, кількістю опадів та вологістю. За допомогою зрошення вдалося нівелювати негативний прояв погодних умов.
У дослідах використовували загальноприйняту технологію вирощування ячменю озимого для зрошуваних умов в Південному Степу України. Висівали сорти ячменю озимого, створенні у СГІ–НАЦ НАІС: ʻАйвенгоʼ, ʻАкадемічнийʼ, ʻБуревійʼ, ʻДев’ятий валʼ, ʻДостойнийʼ, ʻСнігова королеваʼ. Моніторинг фітосанітарного стану посіву сортів ячменю озимого здійснювали протягом вегетації в основні фази росту та розвитку, ступінь ураження визначали з початку прояву симптомів хвороб.
За результатами моніторингу в основні фази росту та розвитку, посіви всіх досліджуваних сортів ячменю озимого при зрошенні та залежно від агрометеорологічних умов року досліджень уражувались грибними хворобами в різному ступені.
В умовах 2016–2019 рр. при зрошенні на сортах ячменю озимого виявлено менший прояв збудників сітчастої плямистості (Drechslera teres lto) на сортах – ʻДев’ятий валʼ і ʻБуревійʼ; смугастої (Drechslera graminea lto) на сорті ʻДев’ятий валʼ; ринхоспоріозу (Rhynchosporium graminicola Heinsen) – на сортах ʻАкадемічнийʼ і ʻБуревійʼ; борошнистої роси (Blumeria graminis Speer) – ʻАкадемічнийʼ, а жовтої іржі (Puccinia striiformis West) – ʻАйвенгоʼ і ʻБуревійʼ. Найбільший розвиток збудників вище зазначених хвороб відмічено на сорті-дворучці ʻДостойнийʼ. Він менш стійкий до збудників грибних хвороб, що позначається на рівні його продуктивності. А сорти ячменю озимого ʻСнігова королеваʼ, ʻДев’ятий валʼ, ʻАкадемічнийʼ, ʻАйвенгоʼ та ʻБуревійʼ толерантніші, хоч і уражувались збудниками грибних хвороб, але без особливого прояву їхньої шкодочинності.
Встановлено, що рівень врожаю зерна залежав від поширення та розвитку грибних хвороб. У середньому за чотири роки досліджень найвищі рівні врожайності – 6,72; 6,69; 6,68 і 6,65 т/га забезпечили сорти ʻСнігова королеваʼ, ʻДев’ятий валʼ, ʻАкадемічнийʼ та ʻАйвенгоʼ. Найнижчу врожайність зерна 5,99 т/га зібрано на сорті ʻДостойнийʼ, який серед усіх сортів найбільше уражується збудниками грибних хвороб листя