Остання редакція: 2023-06-14
Тези доповіді
Морозостійкість є однією з найважливіших господарсько-біологічних ознак плодових культур, що визначає ареал їх поширення. Низькі температури повітря більшою мірою впливають на надземну частину дерева, однак за відсутності снігового покриву значно підвищується ризик пошкодження і кореневої системи. Тому актуальною є перевірка цієї властивості сорто-підщепних комбінувань абрикоса та сливи.
В холодові періоди у фази глибокого та вимушеного спокою було проведено лабораторні дослідження пошкодження тканин приростів і бруньок низькими температурами сортів абрикоса ‘Київський красень’, ‘Ветеран Севастополя’, ‘Поліський крупноплідний’ та ‘Мелітопольський ранній’, щеплених на підщепи сіянці жерделі, Весняне полум’я, Дружба та СВГ 11-19, та сортів сливи ‘Ода’, ‘Стенлей’, ‘Богатирська’, щеплених на підщепи алича, ВВА-1 та Евріка.
Потенційну морозостійкість визначали методом проморожування в лабораторії фізіології рослин і мікробіології Інституту садівництва НААН. Однорічні прирости з бруньками проморожували в холодильній камері CRO/400/40. Проморожування виконували шляхом поступового зниження температури (5 оС на годину) до мінус 25, мінус 30 і мінус 35 оС. Ступінь морозного пошкодження тканин оцінювали за інтенсивністю їх побуріння на окремих поперечних анатомічних зрізах на основі мікроскопного аналізу за шестибальною шкалою (від 0 до 5 балів).