Остання редакція: 2023-06-14
Тези доповіді
Селекція на екологічну пластичність має особливе значення для розв’язання питань адаптації рослинництва до змін клімату. Адаптивність є однією з найважливіших властивостей сорту, якій приділяють значну увагу в селекційних програмах більшості країн світу. Досвід вітчизняної та світової селекції свідчить, що у процесі створення нових сортів пшениці твердої ярої, вирішальне значення має наявність вихідного матеріалу, який поєднує продуктивність з адаптивними ознаками. Таким чином, питання екологічної адаптивності та пластичності окремих генотипів займають важливе місце у розвитку селекції.
Мета досліджень передбачала визначити рівень екологічної пластичності та стабільності ліній пшениці твердої ярої за ознакою «маса зерна з головного колоса». Дослідження проводили впродовж 2019−2021 рр. у лабораторії селекції ярої пшениці на полях селекційної сівозміни Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. Матеріалом для досліджень слугували лінії пшениці твердої ярої конкурсного випробування.
За результатами проведених досліджень було встановлено, що в середньому, маса зерна з головного колоса становила – 1,59 г. Вищі значення ознаки відносно сорту-стандарту ‘Спадщина’ (1,54 г) відмічали у ліній: Leucurum 17-27 (1,67 г), Melanopus 17-60 (1,64 г), Hordeiforme 15-42 (1,63 г), Hordeiforme 17-39 (1,63 г).
Розрахунки екологічної пластичності за ознакою «маса зерна з головного колоса» показали, що лінії Hordeiforme 15-42 (bi = 0,54), Hordeiforme 18-06 (bi = 0,79), Leucurum 17-27 (bi = 0,94) є високопластичними, оскільки коефіцієнт регресії у них менший за одиницю (bi < 1), тому їх слід використовувати на екстенсивних фонах, де за мінімальних витрат вони забезпечуватимуть максимальний урожай. Решта досліджуваних ліній є низькопластичними за ознакою, оскільки коефіцієнт регресії у них більший за одиницю (bi > 1).