Історія селекції пшениці м'якої озимої в Селекційно-генетичному інституті повністю відображає історію селекції у більшості країн світу, де ця культура має суттєве економічне значення. Вона ха­рактеризується чітко вираженими етапами, серед яких мали най­більше значення: народна селекція та використання її результа­тів у наступній науково-методичній селекції; створення сортів з застосуванням різних типів гібридизації; застосування досягнень досліджень генетики, закономірностей онтогенезу, фітопатології та інше. Для всіх цих етапів була чітко виражена загальна тенден­ція - поступовий перехід від екстенсивного до напівінтенсивного та інтенсивного типів сортів. Інтенсивність сорту характеризується багатьма морфологічними, біологічними і господарсько корисними ознаками. Взагалі її можна визначити як здатність генотипу за сту­пенем реалізації природних і агротехнічних чинників родючості.

На Півдні України найбільше значення мала поява сортів високоінтенсивного типу та короткостеблових генотипів (напівкарликових та низькорослих сортів). Першими на той час в Україні (тодішньому Союзі) були сорти Одеська 75 та Одеська напівкарли- кова - 1975 рік передачі на державне сортовипробування. Донором генів карликовості став штучний мутант Краснодарський Карлик 1. Сорти напівкарликового типу вперше досягли рівня урожайнос­ті 73-75 ц/га, перевершивши стандарт на 12-18 ц/га.