Загальновідомо, що у  пшениці м’якої тип розвитку (ярий/озимий, потреба у яровизації) підлягає контролю системою генів VRN, а фотоперіодична чутливість (ФПЧ) – системою генів PPD. Оскільки локуси генів VRN і PPD у домінантному чи/або рецесивному стані несуть всі сорти пшениці м’якої, то, вірогідно, що вони є комплементарною генетичною регуляторною системою, котра сформувалася у процесі еволюції під впливом на рослини поєднання певних температурних і фотоперіодичних умов. Нині досить детально досліджені молекулярні механізми функціонування цих генетичних систем, а також їх фенотипові ефекти на ряд господарсько цінних ознак. Разом з тим практично не вивчений зв’язок стану локусів генів  VRN і PPD з характером фізіолого-біохімічних процесів, за рахунок яких можуть реалізуватися ефекти цих генів на темпи розвитку пшениці м’якої.

За нашими даними при відсутності яровизації (18-20⁰С) сорти пшениці м’якої озимої (всі гени VRN рецесивні) під впливом різної тривалості фотоперіоду диференціювалися на короткоденні (всі гени PPD рецесивні), довгоденні і фотоперіодично нейтральні (хоча б один з генів PPD домінантний), тобто проявлялися ефекти генів PPD. При цьому інтенсивність процесів накопичення, перетворення і відтікання продуктів асиміляції та активність ферментів у короткоденних сортів була вищою на короткому дні, а у довгоденних на довгому дні.