Пшенично-житні транслокації (ПЖТ) набули широкого використання селекціонерами в багатьох країнах, у тому числі в Україні, для покращення господарсько цінних ознак пшеничних генотипів. Велику роботу зі створення сортів з транслокаціями проведено в Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла. З 2010 року і до сьогодні у відділі селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення виконується наукова програма щодо вивчення генетичних ефектів житніх транслокацій з використанням  біотехнологічних, молекулярно-генетичних та традиційних методів селекції.

На колекційному матеріалі різного генетичного походження та лініях, створених на базі місцевих сортів, виявлено, що позитивний ефект ПЖТ 1AL/1RS, 1ВL/1RS на морозо-, зимостійкість, посухостійкість та продуктивність зумовлений кумулятивним ефектом взаємодії генів, локалізованих у транслокаціях, з іншими генами в конкретному генетичному середовищі. Тобто, при вдалому співвідношенні з пшеничним генотипом транслокації 1AL/1RS, 1ВL/1RS виступають як допоміжний генетичний фон, що підсилює адаптивні властивості в період вегетації за різних стресових умов та підвищує ймовірність отримання високопродуктивних генотипів. Стійкість до бурої та стеблової іржі, яка пов’язана з транслокаціями, проявляється в залежності від біотипного складу популяцій збудників, поширених у конкретних умовах вирощування та взаємодії генів від схрещування батьківських генотипів.