Наукові конференції України, ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Світові рослинні ресурси: стан та перспективи розвитку»

Розмір шрифту: 
Реакція сої на позакореневі підживлення азотним добривом Карбамід
О. В. Сереветник

Остання редакція: 2017-06-14

Тези доповіді


Землеробство України завжди розвивалося за умов так званого дефіцитного балансу поживних речовин, бо з урожаєм з ґрунту виносилося більше елементів родючості, ніж поверталося з рослинними рештками і добривами. Тому важлива роль у підвищенні рівня врожайності сільськогосподарських культур належить добривам і на сьогоднішній день система удобрення залишається важливою ланкою інтенсивних технологій їх вирощування. Соя нерівномірно споживає елементи живлення впродовж вегетації. Соя виносить (усереднені дані) з урожаєм 7,0–10,0 кг N/ц, 1,4–1,9 Р2О5, 2,8–2,9 К2О, 0,9–1,0 MgO, 2,1 СаО, 0,4 S кг/ц. Від сходів до цвітіння соя засвоює 5,9–6,8 % азоту, 4,6–4,7 % фосфору і 7,6–9,4 калію від загального споживання за вегетацію. Найбільше споживання елементів живлення відбувається під час цвітіння, формування бобів, початку наливу насіння. В цей період вона споживає відповідно 57,9–59,7 %, 59,4–64,7 % і 66,0–70,0 %; від початку наливу зерна до кінця дозрівання – 33,7–36,3 %, 30,6–36,0 % і 18,9–26,4 % відповідно. В азотному живлені критичний період для сої – 2–3 тиждень після цвітіння.

Full Text: PDF